Чому ми такі довірливі, Або хватить нас дурити!

Why are we so gullible, Or enough for us to fool around!

Почему мы такие доверчивые, Или хватит нас дурить!
До редакції звернулася житель села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області та розповіла наступне.

Ніщо у світі не виникає з нічого. Ця істина давня, як світ.
Так, посеред білого дня на початку 90-х, під час відомої всім «прихватизації» відбулося пограбування народу, тобто наш народ нагнули та використали як хотіли. А наш народ, як бачимо, дозволив вчинити таке з собою. Можливо тому, що можновладці для нього -такі собі боги, розмовляти з якими, а тим більше намагатись захиститись від яких, є справою наперед програшною: бо ж сили неспіврозмірні, і таку думку нам намагаються нав’язати на кожному кроці нашого життя.
Ми дожилися до того, що всерйоз перестали вирощувати картоплю, помідори, яблука й багато інших традиційних для України рослин, а наш агрокомбінат «Совки» щороку давав сотні тонн свіжої овочевої продукції. На сьогоднішній день перші два овочі Україна почала завозити з восьми країн світу. Натомість державні посадовці годують нас геномодифікованими рослинами привезеними бог-зна звідки, та патріотичними обіцянками, гаслами та програмами розвитку.
До лозунгів можновладців не підкопатися. Вони правильні і навіть патріотичні. Так на всіх рівнях державні мужі не перестають говорити про підтримку вітчизняного виробника. Питання якового виробника? І що цей виробник виробляє! От лише одна цитата прем’єр-міністра з його виступу: «Та лінія, яку ми проводимо для підтримки власного виробника, для імпортозаміщення, — це наша головна мета. А розвиток економіки — це найголовніше завдання. Адже тільки на базі розвитку економіки можна підвищувати, заробітну плату, пенсії, і будувати житло».
І благі наміри прем’єра на місцях активно втілює керівництво обласних, районних адміністрацій та місцевих рад, звісно під пильним оком Партії регіонів.
Чомусь керівництво Київської області, Києво-Святошинського району та села Софіївська Борщагівка не почули закликів прем’єр-міністра про «підтримку власного виробництва». Натомість керівництво Київської області, Києво-Святошинського району та села Софіївська Борщагівка добре розчули — «будувати житло» при цьому не сплачуючи податки до бюджету. Але для будівництва багатоповерхових будівель необхідні великі площі, їх треба десь брати. В Києві немає, а що залишилось то за те необхідно сплатити шалені гроші, зате в Києво-Святошинському районі можна взяти задарма, або майже задарма, а надприбутки від земельних афер розкласти у власні кишені.
Далеко ходити не потрібно, погляньте як в селі Софіївська Борщагівка знищували «Совки» (треба десь брати вільні землі).
Спочатку після рейдерського захоплення Софіївсько-Борщагівської сільської ради яке відбулося 05.07.2011 року, в липні місяці 2011 року ні з того ні з цього всіх корів вивезли – казали до Музич. Брехня всіх корів, навіть племінних, вагітних та молодняк списали як лейкозних та здали на м’ясокомбінат. Таку липову довідку видав «ветеринарний лікар», бувший працівник радгоспу «Совки», який тепер працює в Міністерстві агрополітики та продовольства у вищому керівництві
Після цього, керівництво Київської області добре вміючи маніпулювати ментальністю простого українця звернуло увагу на такого собі Дробікова О.О., який не один рік обіцяє працівникам «Совок» золоті гори, тільки гроші здавайте і все буде у вас гаразд, і земля буде. Спочатку Дробіков обіцяв землю у серпні 2011 року, потім казав перед позачерговими виборами –тільки виберіть Кудрика О.Т. бо інакше землі не побачите, а як виберете все село зразу у червні 2012 року і отримає. Потім в село особисто приїхав губернатор Присяжнюк А.Й., в жовтні 2012 року перед самими виборами до Верховної Ради України, та покликавши в приміщення сільської ради Дробікова О.О. після 15-хвилиних перемовин вивів і сказав Дробіков моя довірена особа слухайте його. І працівники послухали, здали Дробікову по 4000 тисячі гривень за приватизацію (яку невідомо де хто і як робив). Дробіков О.О. взамін на заяви працівників «Совки» про звільнення за власним бажанням, віддавав державні акти, при цьому він додатково для себе з кожного вимагав і по 1000 гривень. Звісно ніхто з людей не спитав де Дробіков О.О. дістав ці акти, хто йому доручив цю справу.
Люди написали заяви, звільнилися та в переважній більшості отримали не більше 0,10 га (10 соток) біля військової частини під Петрівським і то слава богу. Але питання чи захотів би сам Дробіков купити там земельну ділянку?
Хоча за свою нелегку працю Дробіков О.О. від адміністрації отримав свої 2 (два) гектари, біля самої дороги як їхати на Білогородку ближче до села.
Загальна ж кількість землі яку роздали для працівників «Совки», пенсіонерів, працівників соціальної сфери, сільським депутатам, членам виконкому сільської ради, працівникам сільської ради (за останніх трьох особисто піклувався Кудрик О.Т.) налічує не більше 50 гектарів. Кому ж тоді дісталося 300 гектарів?
Питання цікаве, але в селі Софіївська Борщагівка з’явилися земельні королі які мають на одну особу по 68 (шістдесят вісім) гектарів, 25 (двадцять п’ять) гектарів, 25 (двадцять п’ять) гектарів, по 5 (п’ять) гектарів та безліч біля 2 (двох) гектарів – дивіться карту.

Посилання http://map.dazru.gov.ua/
Але це питання мало кого хвилює, може спрацьовує наша ментальність? Я отримав(ла), а далі хоч трава не рости, а хто не отримав – проти влади не попреш, і все що влада каже, то є правда і так правильно.
То чи дійсно правильно думати і чи варто вірити усьому що каже нам влада, і таким довіреним особам як «Дробіков»!?
Моя мама не один рік попрацювала в радгоспі «Совки» ходила на збори, платила гроші, як і всі, а от земельної ділянки як пенсіонерці їй не вистачило, хоча в жовтні 2012 року, перед виборами, голова Київської обласної державної адміністрації всіх завіряв всі отримають земельні ділянки. Мабуть всім не вистачило? Не вийшло усім…
У 2010 році я отримала рішення на земельну ділянку на славнозвісному полі 62 гектари, що за теплицями. І почалося. Коли працював Кремець та Кудрик в 2010 році чомусь не показували людям де забивати кілки, яких ніхто так і не розбивав, хоча в рішеннях були вказані, вулиці та номери ділянок. Кудрик О.Т. все говорив пізніше на осінь…
Пройшла осінь і з легкої руки Києво-Святошинської прокуратури нас втягнули у судову тяганину.
Ми пройшли багато судів від районного до касаційного, і 25.06.2013 року був останній касаційний суд, який землю сільським людям не повернув. Наші інтереси у суді від сільської ради представляв Братчук В.П., з вулиці Щорса. Який до речі стверджував, так само як і Кудрик О.Т., що землю забрав минулий голова Денисенко Ю.М., і я в це тоді вірила як і всі хто ходив зі мною по судам. Знову спрацював наш менталітет винен хтось, бо нам так сказали, а не ми самі. Хоч ми і вірили але брав сумнів і ми звернулися до обласної адміністрації чи це правда?
«Хто ж землю забрав по чиїй ініціативі»
І нам прийшла відповідь, яка нас збентежила, але розставила все на свої місця, та спростувала наші сумніви. Виявляється, після того як сільські депутати почали саботувати сесії, та 15.03.2011 року в церкві депутати провели сесію де обрали секретарем Перегінця В.М. (нині покійного) та заступником сільського голови Кудрика О.Т, до управління Держкомзему у Київській області 22.03.2011 року за №189/8 звернувся народний депутат України Олійник В.М. З вимогою провести перевірку дотримання вимог земельного законодавства при вилучені земель ДП НДВА «Пуща Водиця», та дані матеріали були направлені листом від 28.03.2011 року №07-11-3/3659 до Києво-Святошинської прокуратури. І Києво-Святошинська прокуратура наклала на земельні ділянки сільських людей арешт, та підготувила позов до суду на визнання рішень недійсними, і направила в сільську раду протести на рішення якими людям виділяли землю. . Я була на сесії яка б мала розглянути ці протести, читала проект рішення де земельна комісія при сільському голові Денисенку Ю.М. була проти скасування, рішень виданих людям та відхилила протести Києво-Святошинської прокуратури. Але на жаль депутати-зрадники інтересів селян не збиралися підтримувати це рішення, і котрий раз не прийшли на сесію в червні 2011 року.
А в 05 липня 2011 року ці депутати захопили сільську раду, і на першій своїй сесії 29 липня 2011 року визнали протести Києво-Святошинської прокуратури в повному обсязі, та з ними погодилися.
Виходить Кудрик О.Т. однією рукою землю начебто дає, а другою рукою забирає, цікаво для кого, кому і за що? Мабуть для виконання державної програми будувати, будувати та іще раз будувати – БАГАТОПОВЕРХОВЕ ЖИТЛО.
За таких обставин стає сумно і бридко, що таких як я ( а таких ошуканих як я багато) дурять та використовують…
1. Як це було під час рейдерського захвату сільської ради 05.07.2011 року, коли нам розповідаюли, що сільські депутати та Кудрик захопили сільську раду для того щоб швиденько видати державні акти на 62 гектарах та зняти арешт на землю (напевно для тих в кого по пів гектара — швидко все зробили).
2. як це було 02 травня 2012 року коли Кудрик О.Т. зібрав людей на полі за теплицями і Рома землевпорядник (який нічого не тямить в цій справі) бігав по полю наче навіжений та забивав кілки де йому здумалося, аби тільки проголосували за Кудрика О.Т. А зараз Кудрик О.Т. клеїть дурня і стверджує, що справа по цьому полю іще в суді. Шановний не вводьте людей в оману це поле в же в державній власності, я особисто була на останньому суді, і ви це знаєте.
Чи дійсно влада каже правду?
А як же! У другому номері газети Софіївська Борщагівка багато приділено уваги культурному та духовному розвитку молоді, спорту у нашому селі, це звісно необхідно робити. Але роблять де? – на майданчиках новозбудованих багатоповерхових будівель вулиць Миру, Академіка Амосова, Боголюбова, за кошти нашого сільського бюджету, для приїжджих які навіть не знають де сільська рада, і більшість думає, що живе в Києві або у м. Вишневе, як це рекламують на своїх сайтах забудовники Мартинов, Журба та інші. При цьому забудовники багатоповерхівок жодної копійки не заплатили за введення будинків в експлуатацію. При цьому не треба забувати що живим людям окрім духовних речей необхідні і матеріальні речі і обіцяні земельні ділянки.
05 липня 2013 року виповнилася друга річниця рейдерського захоплення сільської ради та узаконення беззаконня в селі Софіївська Борщагівка. А може дійсно необхідно було вчинити так як це зробили в липні 2013 року в м. Врадіївка.
З недавніх подій які відбулися в Миколаївській області Врадіївського району, м. Врадіївці де міліціонери залякали все село, та зґвалтували дівчину у людей терпець увірвався і повстало все містечко, взяли штурмом а потім підпалили Врадіївський райвідділ міліції.
В Європейській країні за подібні вчинки міліціонерів –під суд пішли би всі співробітники Врадіївського райвідділу, все керівництво Врадіївської прокуратури. Всі Керівники обласної міліції і прокуратури, які втратили контроль та фальсифікували інформацію про справу, які допустили необ’єктивне розслідування попередніх убивств.
Подібні злочини відбуваються по всій Україні в тому числі і в нашому селі Софіївська Борщагівка.
05 липня 2011 року бандити-рейдери зґвалтували все село Софіївська Борщагівка і більшість нажаль промовчали, я в томі числі, вся моя сім’я промовчали, і таких як я було чимало, бо нам обіцяли, а ми вірили і на злочин закривали очі. А обіцяли нам солодко і просили, просили проголосуйте за потрібну людину Кудрика, дарма що він бандит, ми вірили та голосували. І все рівно моїй мамі землі не вистачило, а мою земельну ділянку забрала прокуратура з легкої руки народного депутата України Олійника та за допомогою Кудрика О.Т.
Якби менше тоді слухали та вірили брехливим обіцянкам Дробікова, Кудрика, Присяжнюка то і відділення «Совки» б працювало і все рівно землю дали, але не купці олігархів, а жителям села, і не менше ніж по 15 соток, і не 300 чоловікам а 3000… Але то якби…
Може хватить вірити обіцянкам і думати лише за себе, може треба подумати за наших дітей та онуків, подумати і про сусіда, про громаду села, та про всю Україну?

Як додаток надала лист

Народний депутат Олійник В.М. село Софіївська Борщагівка 61,85 га

Народний депутат Олійник В.М. село Софіївська Борщагівка 61,85 га

Народний депутат Олійник В.М. село Софіївська Борщагівка 61,85 га

Народний депутат Олійник В.М. село Софіївська Борщагівка 61,85 га

Так чому так народні депутати як колишні так і теперішні цікавляться Софіївською Борщагівкою а точніше її землею, що розірвали на куски відділення агрокомбінату ДП НДВА «Пуща Водиця»? ч

Реклама